Під час будівництва Каховської ГЕС у 1950-х роках радянська влада поховала під водою понад 250 тис. га українських земель, на частині з яких знаходилися важливі історичні об’єкти — залишки шести Запорізьких Січей та старовинні городища. Ці території називали Великим Лугом.

Великий Луг

Великий Луг — переплетення річок та їх численних приток, порослих очеретами озер і боліт, луків, заплавних лісів і чагарників, подекуди високі піщані кучугури. Він тягнувся на понад 100 км зі сходу на захід, на 20–25 км із півночі на південь.

На Великому Лузі у XVI–XVIII століттях стояли шість із восьми Запорозьких Січей: Кам’янська, Нова (Підпільненська), Чортомлицька, Базавлуцька, Микитинська та Томаківська.

Також під час будівництва Каховського водосховища було затоплено кілька стародавніх поселень, які становлять історичну цінність, — Кучугурське та Кам’янське.

Кучугурське городище — найбільше татарське поселення в низинних плавнях Дніпра. У XIV столітті через це місце пролягав транзитний маршрут Шовкового шляху.

За описами Геродота, протягом VІ–ІV століть до н. е. Кам’янське городище було центром Великої Скіфії, а столиця площею 12 км кв. мала назву Метрополь. Більшу частину руїн скіфської столиці змило водами «Каховського моря».

До того ж під час будівництва Каховського водосховища було затоплено десятки процвітаючих сіл. Український кінематографіст Олександр Довженко, який був присутній тоді на будівництві, згадував про ті події так:

«Жодної роз’яснювальної роботи не проводилося. Просто заходили у двори, обмірювали, записували й кожному індивідуально повідомляли про затоплення та необхідність переселитися нагору. Більше того, усім, хто не встиг переселитися у певний термін, заявляли: «Якщо до такого числа не переїдеш, попереджаємо — ламатимемо будинок бульдозером незалежно від того, живеш ти в ньому чи ні». Люди змушені були підкоритися».

Новини від Лайк-Ньюз з Херсонщини