Статья опубликована 27 Вересня, 2026 главным редактором Редакція Херсонського вісника
ПІБ українською: Віталій Вікторович Булюк
ФИО на русском: Виталий Викторович Булюк
Дата народження: 21 грудня 1969 року
Місце народження: село Гладківка Голопристанського району Херсонської області
Посада в окупаційній системі: перший заступник керівника створеної Росією адміністрації Херсонської області
Должность на русском: первый заместитель губернатора Херсонской области
Один із найвпливовіших людей Херсонщини
Історія Віталія Булюка суттєво відрізняється від біографій багатьох колаборантів, які отримали посади лише завдяки російському вторгненню.
До 24 лютого 2022 року йому не потрібно було будувати кар’єру з нуля.
Булюк десятиліттями був частиною політичної та економічної еліти Херсонщини: керував митницею, чотири рази обирався депутатом обласної ради, був заступником голови облради, мав вплив у Скадовську та Скадовському районі.
Офіційна біографія Херсонської обласної ради свідчить, що він народився 21 грудня 1969 року. У 1990 році закінчив Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв’язку та отримав кваліфікацію вчителя історії і суспільствознавства. Згодом закінчив Київський державний економічний університет, Таврійський національний університет за спеціальністю «правознавство» та Львівський регіональний інститут державного управління. КHOR
У біографії Булюка є також наукова кар’єра. У 2006 році він став кандидатом економічних наук, а у 2011 році захистив докторську дисертацію з економіки. Мост
Але головною сходинкою його кар’єри стала митниця.
Від митного інспектора до «генерала»
У митних органах Булюк почав працювати в 1996 році звичайним інспектором митного поста «Скадовськ».
Поступово він пройшов практично всю службову вертикаль і зрештою очолив Херсонську митницю. У різні періоди керував нею з 2007 до 2014 року.
Булюк отримав звання державного радника митної служби III рангу, яке традиційно порівнюють із генеральським. У серпні 2013 року президент Віктор Янукович нагородив його орденом «За заслуги» III ступеня. Мост
Важливою людиною у його кар’єрі був Ігор Калєтнік, який за часів Януковича очолював Державну митну службу України. Херсонські журналісти називали Калєтніка кумом Булюка і пов’язували з ним його просування як у митній, так і в політичній системі. Мост
Саме в період роботи на митниці Булюк перетворився на одного з найвпливовіших людей півдня Херсонщини.
Вітренко, комуністи, а потім «Наш край»
Політична біографія Булюка також показова.
У 2006 році він став депутатом Херсонської обласної ради від блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція».
У 2010 році Булюк знову пройшов до облради, але вже від Комуністичної партії України.
Після Революції Гідності політичне середовище змінилося, але Булюк пристосувався і до нових умов. У 2015 та 2020 роках його обирали депутатом облради від партії «Наш край», обласну організацію якої він очолював. У грудні 2015 року Булюк став заступником голови Херсонської обласної ради. Мост
Фактично політичні бренди змінювалися, а Булюк залишався.
Люстрація, після якої він повернувся
Після Революції Гідності кар’єра митника мала закінчитися.
Булюк потрапив під дію законодавства про очищення влади та був звільнений.
Але він почав судитися.
25 листопада 2020 року Херсонський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про його поновлення. У липні 2021 року Булюка формально поновили начальником Чорноморської митниці Державної митної служби, яка на той момент уже перебувала у процесі ліквідації.
Крім того, йому виплатили понад 814 тисяч гривень компенсації за вимушений прогул. Мост
Менше ніж через рік Росія почала повномасштабне вторгнення.
Підозри щодо російських зв’язків виникли ще до вторгнення
Особливо важлива для біографії Булюка історія сталася задовго до 24 лютого 2022 року.
8 лютого 2019 року депутат Херсонської облради Василь Рудик просто під час сесії публічно звинуватив Булюка у зв’язках із Росією, представниками окупованого Криму та угруповань «ЛНР» і «ДНР».
Депутати навіть пропонували створити тимчасову контрольну комісію для перевірки цієї інформації.
Необхідної кількості голосів пропозиція не отримала. Мост
Тобто підозри щодо можливих російських контактів Булюка з’явилися публічно щонайменше за три роки до повномасштабного вторгнення.
Сам факт таких звинувачень, зрозуміло, не доводить співпрацю зі спецслужбами РФ у той період.
Але події 2022 року надали старій історії зовсім іншого контексту.
Що, за версією слідства, Булюк передавав росіянам
Після захоплення частини Херсонщини Булюк спочатку намагався дистанціюватися від повідомлень про співпрацю з окупантами.
Але вже навесні ситуація стала зрозумілою.
11 травня 2022 року українські правоохоронці заочно повідомили йому про підозру у державній зраді.
Матеріали слідства містять дуже серйозний епізод.
За версією українських правоохоронців, Булюк вступив у контакт із представниками російської армії та спецслужб, намагаючись зберегти свій соціальний статус та майно.
Слідство стверджувало, що завдяки багаторічним зв’язкам у Скадовському районі він володів інформацією про місцевих жителів, правоохоронців, військовослужбовців та учасників територіальної оборони.
І цю інформацію, включно з даними про місце проживання та діяльність людей, Булюк, за матеріалами слідства, передавав представникам Збройних сил РФ, Росгвардії та ФСБ. Мост
Це вже принципово відрізняється від простого отримання посади в окупаційній адміністрації.
Якщо обвинувачення буде доведене судом, йдеться про допомогу російським силовим структурам у використанні знань та контактів, отриманих Булюком за десятиліття роботи в українській державній системі.
Захоплення органів влади
Ще один епізод датується 16 квітня 2022 року.
За матеріалами українського слідства, Булюк допомагав російським окупантам захопити будівлю однієї з міських рад Херсонської області. Мост
Незабаром його роль стала вже абсолютно публічною.
У квітні-травні 2022 року Булюк увійшов до керівництва створеної Росією військово-цивільної адміністрації Херсонської області.
Він став заступником Володимира Сальдо і отримав під контроль один із найважливіших блоків: економіку, фінанси, бюджет, сільське господарство, доходи та збори. Мост
Для колишнього митника це була майже ідеальна сфера.
Спроба створити окупаційну митницю
26 травня 2022 року Державне бюро розслідувань повідомило про ще одну підозру Булюку.
За даними ДБР, колишній начальник Херсонської митниці добровільно погодився очолити створюваний окупантами митний орган.
Крім того, слідство стверджувало, що він агітував співробітників української Херсонської митниці перейти на бік Росії та працювати у створеній окупантами структурі. Мост
Росіяни таким чином отримували не випадкового адміністратора, а людину, яка багато років керувала українською митницею і знала її співробітників, механізми роботи та економіку регіону.
Перший заступник Сальдо
Згодом статус Булюка в окупаційній вертикалі ще більше зріс.
Він став першим заступником керівника створеного Росією «уряду Херсонської області». У російській термінології його називають «первым заместителем губернатора».
Булюк залишався менш публічною фігурою, ніж Сальдо або Кирило Стремоусов.
Проте його повноваження були надзвичайно значними.
У серпні 2022 року, коли Сальдо опинився у лікарні, а Стремоусов виконував переважно медійну функцію, у повідомленнях навіть з’являлася інформація про Булюка як тимчасового керівника окупаційної адміністрації. ТСН.ua
Надалі він закріпився у ролі одного з найближчих функціонерів Сальдо.
Родинна бізнес-імперія
Для розуміння історії Булюка важлива ще одна обставина.
На момент російського вторгнення його родина володіла значними бізнес-активами на Херсонщині.
Сам Віталій Булюк формально не був власником великих компаній. Значна частина активів була оформлена на членів родини, передусім синів Віктора та Ігоря Булюків.
Журналістське розслідування Центру журналістських розслідувань показало, що після окупації сімейний бізнес не зник. Навпаки, українські підприємства родини почали отримувати аналоги в російській юрисдикції. Центр журналистских расследований
На синів Булюка були оформлені великі аграрні підприємства та значний земельний банк. Центр публічних розслідувань
Особливо показово, що родина не залишилася осторонь і від нової окупаційної системи.
Старший син Віктор Булюк очолив обласну асоціацію «Народный фермер», пов’язану з російським «Общероссийским народным фронтом».
Молодший Ігор Булюк, за даними розслідування ЦЖР, також отримав посаду в створеній Росією системі управління регіоном. Центр журналистских расследований
Тому у випадку Булюків можна говорити вже не лише про особисту політичну колаборацію Віталія Булюка, а про адаптацію значної частини сімейної економічної системи до російської окупаційної юрисдикції.
Мотив збереження майна з’явився навіть у матеріалах слідства
Цікаво, що економічний мотив переходу Булюка на бік Росії фігурує не лише у журналістських оцінках.
В ухвалі українського суду, зміст якої аналізував херсонський МОСТ, наводиться версія слідства: Булюк почав допомагати представникам РФ, зокрема, з мотивів збереження соціального статусу та недопущення експропріації чи конфіскації свого рухомого й нерухомого майна російськими військовими, Росгвардією та ФСБ. Мост
Це дуже важлива деталь.
У багатьох колаборантів на першому плані була ідеологія «русского мира».
У випадку Булюка українське слідство прямо вказує на інший можливий мотив: статус, власність та економічні інтереси.
Замах у Скадовську
12 грудня 2022 року Булюк ледь не загинув.
Біля його будинку у Скадовську вибухнув автомобіль.
Булюк отримав поранення, але вижив. Його водій загинув. Після вибуху російські окупаційні сили перекрили частину міста, проводили перевірки та обшуки, а рух до Скадовська і з нього певний час блокувався. Українська правда
Російська сторона назвала вибух замахом та звинуватила українську диверсійно-розвідувальну групу. Сальдо повідомляв, що було використано саморобний вибуховий пристрій. Незалежного підтвердження організаторів замаху у відкритих джерелах тоді не було. Telegram
Булюк досить швидко повернувся до роботи.
Нові підозри після 2022 року
Кримінальна історія Булюка не обмежилася першою справою про державну зраду.
У березні 2024 року українські правоохоронці повідомили йому про підозру за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Слідство інкримінує Булюку добровільну участь у створеному Росією незаконному органі влади, участь в організації та проведенні незаконних виборів на окупованій території, а також публічні заклики до участі в них. Урядовий кур’єр
17 квітня 2024 року з’явилася ще одна підозра, вже за ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто пособництво державі-агресору. Мост
У червні 2024 року спеціальне досудове розслідування у цьому провадженні було завершено, а Булюка викликали для вручення обвинувального акта. Урядовий кур’єр
Тобто йдеться вже не про одну випадкову кримінальну кваліфікацію, а про кілька окремих епізодів його діяльності під час окупації.
Міжнародні санкції
Діяльність Булюка отримала оцінку і за межами України.
Він внесений до санкційних списків низки держав та юрисдикцій. База Головного управління розвідки України фіксує щодо нього санкції США, Канади, Європейського Союзу, Великої Британії, Швейцарії, Австралії, Нової Зеландії та Японії. War & Sanctions
У санкційних документах його ідентифікують саме як посадовця російської окупаційної адміністрації Херсонської області.
Булюк як приклад використання старої української еліти
Віталій Булюк важливий для розуміння окупації Херсонщини ще з однієї причини.
Росія створювала свою адміністративну систему не тільки за допомогою привезених із РФ чиновників.
Їй були потрібні люди, які десятиліттями жили всередині української державної системи.
Булюк мав майже ідеальний набір ресурсів для окупаційної влади: досвід державного управління, роботу на митниці, зв’язки серед чиновників та силовиків, знання місцевого бізнесу, вплив у Скадовському районі та політичні контакти по всій області.
Україна дала йому освіту, посади, генеральський ранг митної служби, депутатські мандати та державну нагороду. Навіть після люстрації український суд дозволив йому поновитися на посаді й отримати понад 800 тисяч гривень компенсації. КHOR
А після російського вторгнення весь накопичений за десятиліття адміністративний досвід Булюк використав уже в створеній окупантами системі.
Саме тому його роль була значно важливішою за роль багатьох публічних пропагандистів.
Сальдо став політичним обличчям окупаційної влади. Стремоусов до своєї загибелі виконував роль її головного медійного рупора. Булюк же опинився там, де знаходяться гроші, земля, аграрний сектор, податки, митниця та економіка.
І станом на 2026 рік Віталій Булюк залишається одним із найбільш високопоставлених вихідців з української влади, які після російського вторгнення погодилися працювати в окупаційній системі управління Херсонщиною.
Ганна Прибережна
Відповідальна редакторка «Херсонського вісника»
Ганна Прибережна – редакційний псевдонім, який використовується з міркувань безпеки.
Відповідальна редакторка координує підготовку матеріалів, перевірку фактів, роботу з відкритими джерелами та редакційне опрацювання публікацій. Основні теми – події на Херсонщині, життя громад в умовах війни, російська окупація, діяльність окупаційних органів та документування колабораціонізму.
Справжнє ім’я, місце перебування та інші персональні відомості редакторки не публікуються через загрозу переслідування з боку російських окупаційних структур.
«Херсонський вісник» – незалежне українське онлайн-видання, яке фінансується коштом добровільних пожертв читачів. Пожертви не надають права впливати на зміст публікацій або редакційні рішення.
Для зв’язку з редакцією використовуйте офіційну електронну адресу та форму зворотного зв’язку на сайті.