Статья опубликована 20 Грудня, 2024 главным редактором Редакція Херсонського вісника
Російський масований обстріл Херсона у п’ятницю, 20 січня, пошкодив визначну пам’ятку архітектури та один із найстаріших православних храмів міста – Свято-Катерининський собор. “Цілий ранок російські окупанти гатили градами і артилерією по Херсону. Історичний Свято-Катеринівський собор XVIII століття пошкоджено”, – повідомив у Facebook священик Української православної церкви Георгій Гуляєв.
Росія почала масований обстріл Херсона о 5:00, під атакою опинилися житлові квартали, соціальна та критична інфраструктура. Вибухи лунали у всіх районах міста. Пошкоджено приватні та багатоквартирні житлові будинки, лінії електромереж, навчальний заклад, лікарню. Наразі відомо про двох загиблих – чоловіків 60 та 75 років.
Цікаво – Генічеськ це яка область
Свято-Катерининський собор у Херсоні: історія та архітектурні особливості
Свято-Катерининський собор — це православний храм, розташований у центрі Херсона. Він є одним із найвідоміших символів міста і значущою історичною пам’яткою.
За планом Катерини ІІ місто Херсон мало стати другим Петербургом, перлиною всієї Таврії та захисним форпостом південних кордонів Імперії.
Після будівництва фортеці, в 1786 році, над містом засяяла нова кам’яна церква, що була збудована на місці старої. Цей собор – робота архітектора І.С. Старова. На відкриття приїжджала сама Катерина ІІ, про що свідчить багато згадок, особливе місце займає відновлене крісло імператриці.
Ансамбль церкви доповнює дзвіниця, що будувалася тричі. Вперше в 1800 році, але у зв’язку із землетрусом дзвіниця дала тріщину, тому в 1806 році тимчасово збудували дерев’яну, але і вона не встояла, адже згоріла під час пожежі.
Остання дзвіниця мала три яруси, за висотою близько 26 метрів. До наших часів зберігся лише перший ярус в його реставрованому вигляді.
Центральний вхід до церкви прикрашають дві скульптури – Апостоли Петро і Павло. А північні та південні сторони собору прикрашають Святі мучениці – Варвара та Катерина.
До речі – місту Генічеськ бути — до дня народження міста.
Історія будівництва
-
Заснування
Собор було закладено у 1781 році за ініціативою князя Григорія Потьомкіна. Цей храм мав стати не лише духовним центром нового міста, але й символом військової та імперської могутності Російської імперії після приєднання Причорномор’я. -
Будівництво
Будівництво тривало до 1786 року. Архітектором храму був, імовірно, Іван Старов — один із найвідоміших майстрів російського класицизму. -
Освячення
Собор був освячений у честь святої великомучениці Катерини — небесної покровительки імператриці Катерини II.
Архітектурні особливості
- Стиль: Свято-Катерининський собор виконаний у стилі класицизму, що поєднує простоту форм та монументальність.
- Фасад: Центральний елемент фасаду — це портик із шістьма колонами коринфського ордеру.
- Інтер’єр: Храм має просторий зал із гармонійними пропорціями. Особливої уваги заслуговує різьблений іконостас, створений з дерева та позолочений.
- Купол: Величний купол храму є одним із його ключових архітектурних елементів.
Історичне значення
-
Поховання князя Потьомкіна
У 1791 році у соборі був похований князь Григорій Потьомкін. Його могила знаходиться всередині храму, що робить цей собор місцем значної історичної ваги. -
Роль у міському житті
Собор відігравав важливу роль у релігійному та культурному житті Херсона протягом багатьох століть. -
Занепад і відновлення
У радянський період собор було закрито, а його приміщення використовували для господарських потреб. Відродження храму почалося в кінці XX століття, коли його було передано православній церкві.
Сучасний стан
На сьогодні Свято-Катерининський собор є активним православним храмом. Він є об’єктом охорони культурної спадщини та популярним місцем для відвідувачів, які цікавляться історією Херсона та архітектурою.
Собор залишається важливим символом міста та його багатої історії.
Ганна Прибережна
Відповідальна редакторка «Херсонського вісника»
Ганна Прибережна – редакційний псевдонім, який використовується з міркувань безпеки.
Відповідальна редакторка координує підготовку матеріалів, перевірку фактів, роботу з відкритими джерелами та редакційне опрацювання публікацій. Основні теми – події на Херсонщині, життя громад в умовах війни, російська окупація, діяльність окупаційних органів та документування колабораціонізму.
Справжнє ім’я, місце перебування та інші персональні відомості редакторки не публікуються через загрозу переслідування з боку російських окупаційних структур.
«Херсонський вісник» – незалежне українське онлайн-видання, яке фінансується коштом добровільних пожертв читачів. Пожертви не надають права впливати на зміст публікацій або редакційні рішення.
Для зв’язку з редакцією використовуйте офіційну електронну адресу та форму зворотного зв’язку на сайті.