Попри фронтову лінію, війна з Росією не обмежується лише гарячими бойовими точками. Один із небезпечних фронтів — внутрішній тил, де ворог активно використовує диверсійно-розвідувальні групи, завербованих агентів і маргіналізовані елементи суспільства для дестабілізації ситуації та підриву бойового духу українців. Одна з найбільш тривожних тенденцій останніх місяців — замовні підпали автомобілів українських військових, а також атаки на критичну інфраструктуру, зокрема Укрзалізницю.
Харківський випадок: класична диверсія за наказом куратора з РФ
У липні 2024 року Служба безпеки України повідомила про затримання 25-річної мешканки міста Харков, яка на замовлення російських спецслужб підпалила автомобілі та обладнання Укрзалізниці.
За даними слідства, жінка перебувала на іспитовому терміні через попереднє кримінальне провадження, але, шукаючи «легкий заробіток», погодилася на співпрацю з ворогом. Зв’язок із російським куратором вона тримала через месенджер Telegram, де отримувала чіткі інструкції та завдання.
Перше завдання: підпал авто військовослужбовиці
Її перша ціль — автомобіль місцевої жительки, ймовірно, військовослужбовиці або волонтерки. Машина була припаркована біля багатоквартирного будинку. Зловмисниця облила авто займистою речовиною та підпалила його. Унаслідок пожежі транспортний засіб повністю згорів, а полум’я пошкодило ще одну сусідню машину. Цей акт саботажу був задокументований на відео, яке диверсантка надіслала куратору як «доказ» виконаного завдання.
Друга ціль — Укрзалізниця
Наступним об’єктом стала релейна шафа сигналізації Укрзалізниці, розташована в промисловій зоні Харкова. Вночі жінка облила її бензином і підпалила, цілеспрямовано знищуючи критично важливу інфраструктуру. І цей підпал вона зняла на відео для передачі куратору.
Судовий вирок: 15 років і 1 місяць ув’язнення
Справу розглядав український суд. Зловмисницю визнано винною за двома статтями Кримінального кодексу України:
- Диверсія, вчинена в умовах воєнного стану;
- Умисне знищення майна шляхом підпалу.
З урахуванням наявності непогашеної судимості, суд призначив покарання — 15 років і 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна. Таким чином, українська Феміда продемонструвала чітку позицію щодо колабораціоністів і диверсантів.
Диверсійна активність у тилу — загроза, яку не можна ігнорувати
Цей випадок — не поодинокий. У різних регіонах України фіксуються аналогічні спроби підпалу автомобілів військовослужбовців, волонтерів, медиків, особливо тих, хто повернувся з фронту. Агресор використовує агентуру, завербовану через соцмережі, месенджери або злочинні угрупування. За замовленнями платять відносно невеликі суми — але для вразливих осіб цього достатньо, аби піти на злочин.
Особливо небезпечним є те, що підпали часто проводяться у спальних районах, де вогонь легко поширюється, створюючи загрозу для життя мирного населення.
Як захиститися та діяти?
Українські спецслужби закликають громадян бути пильними. Якщо ви бачите підозрілих осіб біля авто, трансформаторів, залізничних об’єктів, слід негайно повідомляти правоохоронців. Важливо встановлювати відеонагляд, не залишати важливе обладнання без догляду, а також уважно ставитися до підозрілих знайомств в інтернеті.
Росія продовжує вести війну не лише ракетами й дронами, а й через тихі диверсії в українських містах. Кожен акт підпалу — це не просто злочин проти окремої людини, а спроба зруйнувати тил, дестабілізувати життя мирного населення. Україна має реагувати жорстко, як це продемонстровано у справі харківської зловмисниці: максимальні строки покарання, конфіскація майна, повна публічність вироку — ось як слід зупиняти ворога в тилу.