На початку 90-х років минулого століття, у зв’язку з розвалом СРСР та здобуття незалежності України, були порушені соціально-економічні зв’язки, відірваними виявилися: підприємства від сировини, виробники — від споживачів, унаслідок чого підприємства були закриті, а робітники залишилися без роботи та засобів до існування.

Вам буде дуже цікаво — Херсонський водоканал — водні ресурси Херсонщини — невелика за обсягом оцінка морських та річкових запасів Херсонської області

Багатьом довелося кардинально змінювати своє налагоджене життя та стати підприємцями, самим себе працевлаштовувати та приносити дохід державі як податки.

Зібравши сімейні заощадження з грошей, що швидко знецінюються, люди отримали дозвіл від міської влади і побудували кіоски, де продавали продукцію привезену з Польщі та Туреччини, а пізніше і з Китаю, наш виробник уже не міг конкурувати ні ціною ні якістю.

Так утворилися ринки на Привокзальній площі, у Шуменському мікрорайоні: вулицею Лавреньова, вулицею Кирила та Мефодія, в районі колишньої проїжджої частини, вулицями Миру, Кримської, Комкова, Шенгелія, та на проспекті 200 років Херсона.

Ці ринкові містечка не назвеш пам’яткою Херсона, швидше за це пам’ятник виживанню, на яке були приречені херсонці.

Цих людей не назвеш багатіїв, у багатьох підприємців виторг є не щодня, купівельна спроможність населення падає.

Але, незважаючи на всі труднощі кризи, ці підприємці сплачують податки постійно, і як показав економічний аналіз ефективності, місто отримує найбільше грошей за квадратний метр орендованої землі, саме із землі відданої під ринки.

Багато гостей, і жителі Херсона називають ці ринкові містечка «Шанхаєм», через товкучку і не презентабельний зовнішній вигляд.

Безумовно, потрібно змінювати зовнішній вигляд міста, але потрібно продумати всі нюанси, я розумію — це не наш стиль, але колись Починайте бути господарями на своїй землі.

Якщо, по-старому, взяти і закрити, вольовим рішенням, ці містечка, знести ці скриньки та кіоски, а людей викинути на вулицю, не давши їм нічого натомість, то місто отримає чисті вулиці, що навряд чи, та презентабельний зовнішній вигляд, що можливо.

Звільняться землі у добрих для ведення бізнесу місцях, для будівництва супермаркетів, які заполонили Україну, може заради звільнення землі влада візьме на себе сміливість вигнати підприємців із землі, яка ними законно займається?

Але залишаться тисячі сімей без роботи та коштів для існування, і не наповнюватимуть бюджет міста податками, а ляжуть тягарем на бюджет у вигляді отримання допомоги.

Наше депресивне місто поповниться рядами мітингувальників, які втратили все, що будувалося багато років, колишніх підприємців, що спричинить соціальну напруженість.

На це навряд чи піде будь-яка влада, але існуюча влада підбирається до добрих ділянок землі більш підступним шляхом: «Поділяй і володарюй», так, саме цей принцип використовується зараз.

На ринок Привокзальної площі прибувають продавці з сіл, що поблизу лежать, двома поїздами о 7 та 7.20. ранку, а за три години відбувають назад тими ж поїздами.

Прості виробники вирощують на своїй землі овочі, на подвір’ї вирощують худобу, і привозять найсвіжіші продукти з перших рук, без посередників.

Їхати в місто на інший ринок немає часу, тому на цей ринок приїжджають городяни спеціально, щоб купити свіже, якісне і за найнижчою ціною, без переплат.

Постійні покупці традиційно довіряють своїм продавцям і купують в тих самих.

Усі тварини перед вибоєм мають довідку ветеринара, а на молочні продукти є довідки про здоров’я корови. А чи є 100% впевненість як продукти, що реалізуються в супермаркетах?

Я зустрічався з людьми на Привокзальному ринку, розмовляв з усіма і з продавцями, і з покупцями, і з потенційними конкурентами підприємцями, які ведуть осілу роботу на цьому ринку.

Продавці кажуть, що вони не мають можливості стати на інших ринках, їм там не дадуть місця, одразу підходять перекупники і скуповують за низькою ціною, але торгувати не дадуть, це точно.

І, знову ж таки, час, адже часу у них до поїзда у зворотному напрямку залишається лише три години.

Покупці ходять на цей ринок по свіжі продукти за низькою ціною, а якості вони довіряють.

Підприємці, які торгують на ринку, постійно висловлюються лише про користь симбіозу двох ринків, адже люди, які отримали гроші за реалізовану продукцію, тут же й витратять їх на сусідньому ринку, який і був для цього створений.

Покупці, які прийшли за покупками на один ринок, зайдуть, можливо, і на сусідній. З приводу контролю за якістю продуктів ми завтра зустрічаємося з Малаховою Мариною Анатоліївною, головою продпотреб служби у Херсоні.

У противників ринку ще є аргумент-сміття, але я вчора дочекався кінця роботи ринку і подивився, що залишилося після прибирання. Прибиральники ринку прибирають не лише ринок, а й весь Привокзальний сквер, залишили після себе чистоту та порядок.

Ми цю тему продовжимо в наступних публікаціях, відвідавши інші ринки та поспілкувавшись із продпотреб службою.