Статья опубликована Февраль 27, 2026 главным редактором Kherson-news
Керівник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що падіння режиму Володимир Путін саме по собі не гарантує безпеки для України. Ця позиція виходить за межі персоналістського підходу до війни і ставить під сумнів тезу про те, що джерелом агресії є виключно конкретний політичний лідер. На думку Буданова, проблема значно глибша і коріниться у системній імперській моделі російської державності.
В інтерв’ю арабському виданню Аль-Модон він наголосив, що росія в будь-якій історичній формі не ставила за мету добробут власного населення. Її стратегічний вектор завжди був спрямований на розширення території та впливу. Таким чином, йдеться не про зміну керівництва, а про трансформацію самої політичної конструкції.
Імперська спадковість як фактор ризику
Заява Буданова ґрунтується на історичній тяглості російської державності. Від московського царства до радянського союзу і сучасної федерації можна простежити схожі риси: централізацію, домінування силових структур та експансіоністську політику. Зміна ідеологічних декорацій не означала відмову від геополітичних амбіцій.
У цьому контексті аргумент звучить так: якщо імперська логіка залишається незмінною, то навіть після відходу одного керівника система може відтворити подібну модель поведінки. Відтак безпекова архітектура України не може спиратися лише на персональні зміни в кремлі.
Порівняльний історичний контекст
Нижче наведено спрощене зіставлення історичних періодів та їхніх ключових рис.
| Період | Домінуюча модель | Ставлення до периферії | Геополітична стратегія |
|---|---|---|---|
| Царська імперія | Абсолютна монархія | Асиміляція та контроль | Територіальна експансія |
| Радянський союз | Централізована партійна держава | Формальна автономія при фактичному підпорядкуванні | Ідеологічне та військове розширення |
| Сучасна рф | Суперпрезидентська система | Централізація та силове придушення регіонів | Військова агресія та вплив через конфлікти |
Ця таблиця ілюструє аргумент про спадковість імперської структури незалежно від форми правління.
Ідея демонтажу імперії
Буданов висловив тезу про необхідність створення умов, за яких росія припинить існування як імперія. Йдеться не про фізичне зникнення держави, а про демонтаж централізованої моделі, що продукує агресію. У його інтерпретації на території рф мають виникнути кілька регіональних держав, кожна з яких буде орієнтована на внутрішній розвиток, а не на зовнішню експансію.
Такий підхід спирається на історичні прецеденти, коли розпад імперських структур знижував рівень зовнішньої агресії. Водночас цей сценарій містить ризики нестабільності, боротьби за ресурси та неконтрольованого поширення озброєнь.
Можливі сценарії після путіна
Аналітично можна окреслити кілька варіантів розвитку подій:
- Зміна лідера без зміни системи, що означатиме збереження імперської логіки.
- Часткова лібералізація при збереженні централізованої моделі.
- Децентралізація або фрагментація держави з появою нових політичних суб’єктів.
Буданов фактично відкидає перші два сценарії як недостатні для гарантування безпеки України.
Безпекові наслідки для України та Європи
Позиція української розвідки виходить із прагматичного розрахунку. Навіть у разі внутрішніх змін у рф, без демонтажу імперської вертикалі залишатиметься ризик реваншизму. Для України це означає необхідність довгострокової стратегії стримування, посилення обороноздатності та інтеграції у західні безпекові структури.
Водночас питання розпаду або трансформації рф матиме наслідки для всієї Європи. Західні держави опиняться перед дилемою між стабільністю та переформатуванням простору безпеки.
Заява Кирила Буданова переносить дискусію з персонального рівня на системний. Йдеться не лише про зміну влади у кремлі, а про глибинну трансформацію державної моделі, яка історично демонструє імперську спадковість. Для України це означає, що стратегія безпеки має враховувати не тільки можливість падіння режиму путіна, а й потенційну здатність російської системи до самовідтворення.
Таким чином, ключовим питанням стає не те, хто прийде після путіна, а чи зміниться сама структура влади, що визначає зовнішню політику рф.
Іван Христофорович Колдун