Статья опубликована 17 Вересня, 2026 главным редактором Редакція Херсонського вісника
У відкритому доступі опинився архів із телефонними довідниками російської Федеральної служби виконання покарань, раніше оприлюднений українським проєктом KibOrg. Серед десятків документів редакція «Херсонського вісника» виявила окремий файл із назвою HNR.docx. Усередині він має заголовок «Список абонентов УФСИН России по Херсонской области» та містить імена керівників і працівників структури, створеної окупантами на захопленій території області.
Документ важливий не стільки внутрішніми телефонними номерами, скільки точним часовим зрізом окупаційної системи. За метаданими файл створили 24 травня 2023 року, а востаннє редагували 29 травня 2023 року. Отже, він дозволяє встановити склад керівництва російського УФСІН на Херсонщині станом на кінець травня 2023 року.
Хто вказаний у російському довіднику
У документі наведено п’ять прізвищ:
| Посада у довіднику | Ім’я |
|---|---|
| Начальник УФСІН | Євген Олександрович Соболєв |
| Приймальня начальника | Альона Олексіївна Родіна |
| Перший заступник начальника | Олексій Степанович Арнаут |
| Відділ кадрів | Анна Сергіївна Тропіна |
| Відділ інженерно-технічного забезпечення, зв’язку, інформатизації та озброєння | Андрій Євгенович Мінцев |
Окремо позначені секретаріат і чергова частина, проте без прізвищ працівників. Усі наведені телефони є короткими внутрішніми номерами. Це свідчить, що перед нами не випадкова таблиця, а частина єдиної відомчої системи зв’язку ФСІН Росії.
Євген Соболєв: від української колонії до окупаційного УФСІН
Найвідоміше ім’я у довіднику належить Євгену Соболєву, мешканцю Нової Каховки та колишньому начальнику херсонської Північної виправної колонії 90. Після захоплення Херсона він добровільно перейшов на бік російських окупантів і брав участь у створенні незаконного управління служби виконання покарань.
Російську юридичну особу під назвою «УФСИН России по Херсонской области» зареєстрували 23 листопада 2022 року. У російських реєстрах Соболєв офіційно фігурує її керівником із 9 червня 2023 року. Однак внутрішній довідник називає його начальником уже 29 травня. Таким чином, витік підтверджує, що фактично він очолював структуру щонайменше на півтора тижня раніше, ніж це відобразили у відкритому реєстрі.
За даними Центру журналістських розслідувань, українські суди винесли Соболєву два заочні вироки. У жовтні 2023 року його засудили до 13 років позбавлення волі, а в лютому 2024 року визнали винним у державній зраді та призначили довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Слідство також повідомляло йому підозру в пособництві державі-агресору.
22 липня 2024 року Євген Соболєв потрапив під санкції Європейського Союзу. У санкційному обґрунтуванні його названо керівником пенітенціарної служби російської окупаційної влади на Херсонщині та відповідальним за систематичні порушення прав людини у місцях утримання, зокрема за катування, жорстоке поводження і сексуальне насильство.
Помилка в імені першого заступника
Першим заступником начальника у довіднику названо «Арнаута Алексея Степановича». Найімовірніше, йдеться про Олександра Степановича Арнаута, 1981 року народження, колишнього першого заступника начальника Північної виправної колонії 90. Збігаються прізвище, по батькові та посада, однак ім’я в російському документі зазначене як Олексій, а в матеріалах українського суду як Олександр. Це може бути звичайною помилкою укладача довідника, але редакція зберігає це застереження.
Суд встановив, що Арнаут добровільно обійняв посаду першого заступника начальника окупаційного «УСИН» ще 17 травня 2022 року і працював під керівництвом Соболєва. Восени 2022 року він був причетний до примусового вивезення засуджених із захоплених колоній Херсонщини. Людей спочатку переміщували до Голопристанської виправної колонії 7, потім до Сімферополя, а звідти до Краснодарського краю Росії.
У квітні 2026 року Херсонський міський суд заочно визнав Олександра Арнаута винним у державній зраді та воєнному злочині. Йому призначили довічне позбавлення волі з конфіскацією майна і позбавили звання підполковника внутрішньої служби. Докладні обставини справи опублікував Центр журналістських розслідувань.
Андрій Мінцев і технічна інфраструктура окупаційної системи
Андрій Мінцев у довіднику відповідав за відділ інженерно-технічного забезпечення, зв’язку, інформатизації та озброєння. Це підрозділ, який забезпечує закритий зв’язок, інформаційні системи, охоронне обладнання, технічні засоби нагляду та відомчу інфраструктуру.
21 лютого 2023 року окупанти зареєстрували окрему установу під назвою «Центр инженерно-технического обеспечения и вооружения УФСИН России по Херсонской области». У російському реєстрі Мінцев з’явився як її керівник лише 13 липня 2023 року. Внутрішній довідник показує, що вже у травні він керував відповідним напрямом в обласному управлінні. У травні 2025 року Мінцева на посаді керівника центру замінив росіянин Олексій Журавльов.
Анна Тропіна та Альона Родіна
Анна Тропіна у травні 2023 року була вказана відповідальною за відділ кадрів. Людина з таким самим повним ім’ям у 2024 році публічно виступала як керівниця російського «Фонду содействия борьбе с терроризмом» у Сибірському федеральному окрузі та на так званих «нових територіях». Цей фонд заявляв про роботу в окупованих Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях. Повний збіг імені та подальший зв’язок з окупованими територіями заслуговують на перевірку, але поки немає достатніх доказів, щоб остаточно стверджувати, що йдеться про ту саму особу.
Альона Родіна зазначена як працівниця приймальні начальника УФСІН. Інших надійних відкритих згадок про неї редакції знайти не вдалося. Наразі її ім’я та посаду підтверджує лише внутрішній російський документ.
Що доводить витік
Довідник показує, що навесні 2023 року окупаційне УФСІН на Херсонщині вже мало сформоване керівництво, кадровий відділ, секретаріат, чергову частину та окремий напрям технічного забезпечення й озброєння. Основу верхівки становили місцеві працівники української пенітенціарної системи, які після захоплення області погодилися служити Росії.
Документ також демонструє практичну цінність відомчих витоків. Російські реєстри часто фіксують призначення із запізненням, тоді як внутрішні довідники відображають фактичний розподіл повноважень на момент їх використання. У цьому випадку файл дозволив уточнити дати роботи Соболєва і Мінцева та встановити ще двох маловідомих працівниць окупаційного управління.
Редакція зберігає оригінальний файл і контрольну суму всього архіву. Відомості з документа надалі можуть бути доповнені даними українських розслідувань, судових рішень, російських реєстрів та іншими матеріалами про діяльність каральних органів на окупованій Херсонщині.
Де розмістилося окупаційне УФСІН у Генічеську
За даними російських реєстрів, окупаційне «Управління Федеральної служби виконання покарань по Херсонській області» зареєстроване в Генічеську за адресою: вулиця Коцюбинського, 57.

На цій же вулиці до окупації розташовувалася Генічеська районна державна насіннєва інспекція. На супутниковому знімку видно відокремлену витягнуту територію з кількома будівлями та внутрішнім двором.
Наприкінці 2022 року біля колишньої насіннєвої інспекції очевидці бачили автобус із табличкою ФСІН. У цей же період огорожу навколо будівлі робили глухою: територію закривали по периметру високими листами металевого профнастилу, які приховували двір від спостереження з вулиці.
Реєстрова адреса окупаційного управління, поява транспорту ФСІН та переобладнання території дозволяють припустити, що саме цей комплекс на вулиці Коцюбинського став одним із перших місць розміщення російської пенітенціарної структури в Генічеську. Водночас сам факт встановлення глухої огорожі не доводить, що в будівлях утримували людей. Для такого висновку потрібні додаткові свідчення або документи.
До речі – Любов Сальдо: колишня дружина окупаційного голови Херсонщини та сімейні активи
Ольга Яворська з «Движения Первых» у Генічеську — відео
«Герої Херсонщини» без херсонців: навіщо Росія готує окупаційних управлінців

Ганна Прибережна
Відповідальна редакторка «Херсонського вісника»
Ганна Прибережна – редакційний псевдонім, який використовується з міркувань безпеки.
Відповідальна редакторка координує підготовку матеріалів, перевірку фактів, роботу з відкритими джерелами та редакційне опрацювання публікацій. Основні теми – події на Херсонщині, життя громад в умовах війни, російська окупація, діяльність окупаційних органів та документування колабораціонізму.
Справжнє ім’я, місце перебування та інші персональні відомості редакторки не публікуються через загрозу переслідування з боку російських окупаційних структур.
«Херсонський вісник» – незалежне українське онлайн-видання, яке фінансується коштом добровільних пожертв читачів. Пожертви не надають права впливати на зміст публікацій або редакційні рішення.
Для зв’язку з редакцією використовуйте офіційну електронну адресу та форму зворотного зв’язку на сайті.
