Статья опубликована Январь 21, 2026 главным редактором Kherson-news
Події на Куп’янському напрямку Харківщини стали одним із найважливіших тактичних проривів Збройних сил України за останній період. У районі Куп’янська Сили оборони змогли створити непрохідну кіл-зону, в межах якої російські війська фактично втратили можливість маневрувати. Йдеться не лише про лінію безпосереднього зіткнення, а про глибину ураження, що кардинально змінює логіку бойових дій.
Аналітики Інститут вивчення війни (ISW) підкреслюють, що українські безпілотні системи та засоби ураження створили умови, за яких російська техніка не може ефективно діяти на відстані 20–25 кілометрів від фронту, а піхота фактично паралізована в межах одного кілометра від українських позицій. Це означає, що противник втрачає ключову перевагу – здатність накопичувати сили для прориву.
До речі — чому Степан Бандера є національним героєм України
Суть тактики кіл-зони та її ефективність
Кіл-зона у сучасному розумінні – це не класичний артилерійський «мішок», а мережева зона ураження, побудована навколо безпілотних систем, розвідки в реальному часі та швидкого вогневого реагування. 20 січня український підрозділ «Оріон» повідомив, що створена поблизу Куп’янська зона ураження дозволяє знищувати до 88 відсотків російських військ ще до їхнього наближення до українських позицій.
Ключовою особливістю цієї тактики є поєднання дронів-розвідників, ударних БПЛА, артилерії та високоточної зброї в єдину систему. Російська піхота в таких умовах змушена пересуватися пішки на великі дистанції під постійним наглядом, а механізовані колони стають легкими цілями ще на етапі висування.
Чому відтворення куп’янського досвіду критично важливе
ISW наголошує, що якщо ЗСУ зможуть масштабувати результати Куп’янського напрямку на всю лінію фронту, це може мати стратегічні наслідки. Йдеться не просто про зупинку «повзучого» просування агресора, а про позбавлення Росії можливості вести наступальні дії в принципі.
Основний ефект полягає у руйнуванні російської тактики проникнення малими групами. Якщо українські сили не дозволятимуть ворогу використовувати техніку навіть у межах 50 кілометрів від фронту, російська піхота буде змушена долати непереборні відстані пішки, під постійним вогневим контролем. Це різко знижує темп, бойову стійкість і моральний стан противника.
В тему — путін і територіальні претензії. Як ще у 2001 році Кремль готував ґрунт для війни
Перспектива 2026 року та перехід до контрнаступу
У 2026 році тактика кіл-зон може стати не лише оборонним, а й наступальним інструментом. Вона створює умови, за яких ЗСУ отримують оперативну ініціативу. Коли противник знекровлений ще до контакту, українські сили можуть здійснювати локальні прориви, розширювати зони контролю та поступово звільняти окуповані території.
Це не класичний масований контрнаступ з великими бронетанковими клинами, а методичне «видавлювання» ворога з позицій, де кожен кілометр фронту перетворюється для агресора на смертельну пастку. Такий підхід відповідає реаліям війни дронів і високоточної зброї, де перевага досягається не чисельністю, а якістю управління та ураження.
Це цікаво — Мер Херсона Ігор Колихаєв у російському полоні: біографія, обставини арешту та нинішній стан
Досвід Куп’янська демонструє, що війна вступила у нову фазу, де ключову роль відіграють кіл-зони, безпілотні системи та контроль глибини поля бою. Якщо ЗСУ зможуть системно відтворити цю модель уздовж усього фронту, Україна отримає реальний шанс не лише зупинити агресора, а й перейти до звільнення окупованих територій у 2026 році. Куп’янськ у цьому сенсі стає не епізодом, а прототипом майбутньої переможної тактики.
Іван Христофорович Колдун