Статья опубликована 26 Вересня, 2026 главным редактором Редакція Херсонського вісника
Публічне ім’я: Кості Мікаел Хейсканен / Кости Микаэл Хейсканен / Kosti Mikael Heiskanen
Ім’я при народженні: Костянтин Михайлович Лебедєв / Константин Михайлович Лебедев, за даними розслідування The Insider
Рік народження: 1978
Місце народження: Ленінград, РРФСР, СРСР
Діяльність: російський воєнкор, політичний коментатор, учасник російських інформаційних проєктів, поїздок на окуповані території України
«Фінський журналіст», народжений у Ленінграді
У російських медіа Кості Хейсканена представляють дуже зручно: «фінський журналіст», «відомий фінський журналіст», а останнім часом навіть «фінський і російський воєнкор».
Саме у такому статусі у вересні 2026 року він з’явився і в матеріалі окупаційного телеканалу «Таврия», присвяченому російським виборам. Телеканал назвав його членом Союзу журналістів Фінляндії та запропонував оцінити голосування в Криму і на окупованих територіях України. Хейсканен повторив російську тезу про те, що Захід нібито намагався зірвати вибори, створити хаос і налаштувати росіян проти депутатів та уряду.
Однак за ім’ям Кості Хейсканен приховується значно цікавіша біографія.
У 2024 році розслідувальне видання The Insider встановило, що Хейсканен народився у квітні 1978 року в Ленінграді як Костянтин Михайлович Лебедєв. Він жив у Росії, мав російський паспорт і реєстрацію. Зокрема, у червні 2000 року користувався російським документом під час перельоту з Санкт-Петербурга до Москви. The Insider
Сам Хейсканен цю версію своєї біографії заперечував, хоча визнавав, що прізвище Лебедєв у його родині дійсно було. Украина.ру
Але Фінляндію він не вигадав
Називати Хейсканена людиною, яка ніколи не мала жодного стосунку до Фінляндії, теж було б неправильно.
Його предки мали фінське походження. За даними The Insider, родичі майбутнього Хейсканена у 1930-х роках переїхали з Фінляндії до Радянського Союзу.
Існує й незалежне підтвердження того, що вже у 2005 році Kosti Heiskanen був присутній у фінському медійному просторі.
У каталозі Національної бібліотеки Фінляндії збереглася його публікація Sananvapautta, mutta ei kaikille у журналі Suomen Kuvalehti. У бібліографічній картці Хейсканена названо інгерманландським фіном та головним редактором двомовного журналу Focus. Kansalliskirjasto
Отже, перед нами не примітивна схема, за якої росіянин після 2022 року вигадав собі фінське ім’я.
Фінський етап його життя був реальним.
Саме це робить подальшу історію значно цікавішою.
Костянтин Лебедєв перетворюється на Кості Хейсканена
Публічна біографія Кості Хейсканена простежується щонайменше з 2004 року.
Тоді він запустив двомовний журнал Focus, орієнтований на російськомовну аудиторію Фінляндії. Уже тематика цього видання дивним чином нагадувала тези, які Хейсканен через двадцять років повторюватиме на російському телебаченні.
Focus розповідав про проблеми росіян у Фінляндії. У згаданій публікації 2005 року Хейсканен скаржився, що про Фінляндію нібито не дозволяють писати нічого негативного, тоді як про Росію – позитивного. Саме так зміст його матеріалу переказує Національна бібліотека Фінляндії. Kansalliskirjasto
Тобто образ Росії як країни, яку несправедливо демонізує Захід, виник у його публічній діяльності задовго до повномасштабної війни.
Навіщо Лебедєву знадобилося фінське ім’я
Ось тут починається зона, де факти необхідно відокремлювати від припущень.
Документів, які доводили б, що зміна імені була частиною заздалегідь підготовленої російської інформаційної операції, немає.
Сам Хейсканен пояснював появу фінського прізвища родинною історією. За його словами, його усиновлені діти просили взяти прізвище Хейсканен через проблеми, які виникали у Фінляндії через різні прізвища батька та дітей.
Перевірити мотив зміни прізвища через двадцять років практично неможливо.
Зате можна встановити наслідок.
Фінська ідентичність стала головним медійним капіталом Хейсканена в Росії.
Костянтин Лебедєв із Ленінграда, який розповідає росіянам про ненависть фінів до Росії, був би просто російським політичним коментатором.
«Фінський журналіст Кості Хейсканен», який говорить те саме, створює зовсім інший ефект.
Саме на це звертали увагу «Важные истории», цитуючи фінське видання Ilta-Sanomat: цінність Хейсканена для російських медіа полягає саме в можливості представити його фіном, що додає пропагандистським тезам ілюзію зовнішнього підтвердження.

Наскільки справжнім був «фінський журналіст»
Російська версія його біографії виглядає вражаюче.
У вересні 2026 року АиФ писав, що Хейсканен у 1990-х роках переїхав до Фінляндії, закінчив там бізнес-школу, у 2001–2004 роках був членом Союзу журналістів Фінляндії, співпрацював із провідними фінськими та німецькими ЗМІ і навіть входив до журналістського пулу президента Тар’ї Галонен. Кримська правда
Але незалежна перевірка дає значно скромнішу картину.
The Insider встановив, що журналістське посвідчення Хейсканена було пов’язане із Союзом журналістів щотижневих видань, який згодом припинив існування. Розслідувачі не знайшли його серед офіційних фінських об’єднань журналістів-фрилансерів. The Insider
Особливо цікава історія з Toimittajaliitto.
Організація, яку можна було сприйняти як професійний союз фінських журналістів, була створена відомим проросійським активістом Йоханом Бекманом. За даними The Insider, її сайт, яким керували з Росії, був оформлений так, щоб нагадувати сайт справжньої журналістської організації. The Insider
При цьому реальну журналістську діяльність Хейсканена повністю заперечувати також не можна: його публікація 2005 року у Suomen Kuvalehti документально підтверджена фінською Національною бібліотекою. Kansalliskirjasto
Таким чином, у його біографії реальні факти поступово змішалися з набагато масштабнішою легендою про «відомого фінського журналіста».
Німеччина, туристичний бізнес і «культурний обмін»
У 2012 році Хейсканен переїхав до Німеччини, де займався туристичним бізнесом спочатку в Гамбурзі, а потім у Берліні. The Insider
Але значно цікавішим напрямком стали різноманітні проєкти «культурного обміну» між Росією та Європою.
The Insider встановив, що під виглядом таких поїздок до Фінляндії та Швеції привозили російських діячів, які просували концепцію «русского мира». Сам Хейсканен займався організацією відповідних контактів. The Insider
Саме тут його біографія починає все більше нагадувати не звичайну журналістику, а професійну роботу на стику інформаційної діяльності, міжнародних контактів та політичного впливу.
Бекман, Путконен і проросійська мережа у Фінляндії
Навколо Хейсканена формується характерне оточення.
Серед його партнерів та контактів розслідувачі називають Йохана Бекмана, Януса Путконена та Іллю Яницького. The Insider
Путконен згодом перебрався на окупований Донбас і працював у проросійському інформаційному середовищі. Пов’язані з ним туристичні проєкти Fennomaa та Fennomatkat, за даними The Insider, мали реєстрацію в Москві та Луганську і використовувалися для організації поїздок між Росією, Фінляндією та окупованими територіями. The Insider
Хейсканен співпрацював і з фінськомовними ресурсами, пов’язаними з цим колом.
Тому його роль поступово стає подвійною: для російської аудиторії він «справжній фін», а для невеликої проросійської аудиторії у Фінляндії — людина, яка транслює російське бачення подій.
Россотрудничество и «Русский мир»
Есть и более прямые связи с российской государственной системой внешнего влияния.
The Insider называет Хейсканена партнером Россотрудничества и фонда «Русский мир». The Insider
Россотрудничество является российским федеральным агентством, которое занимается продвижением интересов России за рубежом. Отдельное расследование «Важных историй» показало, что после начала полномасштабной войны агентство резко увеличивало финансирование программ для иностранных журналистов, блогеров и молодежи. Среди награжденных за освещение войны оказался и Кости Хейсканен. Важные истории — IStories
То есть речь идет уже не только о личных симпатиях журналиста к России.
Хейсканен встроен в инфраструктуру организаций, официальной задачей которых является работа с иностранной аудиторией и продвижение российского влияния за пределами РФ.
Слід Євгена Пригожина
Ще один показовий зв’язок веде до медійної імперії Євгена Пригожина.
За даними The Insider, Хейсканен брав участь у проєктах медіагрупи «Патриот», афілійованої з Пригожиним. The Insider
Фінський оглядач, який детально досліджував діяльність Хейсканена, також відзначає його появу в медіа, що входили до пригожинської інформаційної системи. Vartiopaikalla
Це важлива ланка його біографії.
Медіагрупа «Патриот» була не просто набором приватних інформаційних сайтів. Вона була частиною ширшої медійної екосистеми Пригожина, до якої належали ресурси, що просували потрібні Кремлю політичні наративи.
Провокації під виглядом «думки фінів»
Особливо цікавим є опис методів роботи Хейсканена.
The Insider пише, що він організовував у Фінляндії провокаційні акції, після яких російські медіа могли демонструвати нібито підтримку Z-ідеології з боку фінів. Саме в цьому контексті видання використало формулювання про дії «в лучших чекистских традициях». The Insider
Це оцінка журналістів-розслідувачів, а не доказ служби Хейсканена у ФСБ.
Але сам механізм показовий.
Створюється подія, яка виглядає як прояв настроїв у західній країні, після чого російська інформаційна система отримує можливість показати власній аудиторії: «Дивіться, навіть фіни підтримують Росію».
Організатор потрібних Росії «фінських голосів»
Є ще один характерний епізод.
У 2024 році фінська державна телерадіокомпанія Yle досліджувала історію громадянки Фінляндії, яка стала помітною героїнею російської інформаційної кампанії.
Жінка сама повідомила Yle, що саме Кості Хейсканен організував їй інтерв’ю одразу для трьох російських телеканалів. Yle.fi
Ця деталь багато говорить про його фактичну роль.
Він не просто сидить перед камерою та висловлює власні погляди.
Хейсканен здатний знаходити потрібних російським телеканалам людей у Фінляндії, організовувати їхню появу в російському ефірі та перетворювати приватну історію на інформаційний сюжет.
Це вже функція посередника між російською медіасистемою та фінським інформаційним середовищем.
Чи є Кості Хейсканен агентом ФСБ?
Саме тут виникає закономірне питання.
Біографія Хейсканена містить чимало ознак, які можуть викликати припущення про його можливу співпрацю з російськими спецслужбами.
Уродженець Ленінграда з російським громадянством отримує фінську ідентичність. Десятиліттями працює між Росією та Фінляндією. Займається міжнародними контактами та «культурними обмінами». Опиняється в одному середовищі з Бекманом і Путконеном. Співпрацює з Россотрудничеством та «Русским миром». Бере участь у проєктах пригожинської медіагрупи. Організовує появу потрібних спікерів на російському телебаченні. Проводить політичні акції у Фінляндії. Після початку війни перетворюється на російського воєнкора та отримує доступ до окупованих територій.
Але жоден із цих фактів окремо або всі вони разом не доводять належність Хейсканена до ФСБ.
У доступних відкритих джерелах немає достовірних документів про його вербування ФСБ, оперативного псевдоніма, куратора, агентурну справу або офіційно встановлену співпрацю з російською спецслужбою.
Тому називати Кості Хейсканена «агентом ФСБ» як встановлений факт наразі немає достатніх підстав.
Інша справа, що його фактично задокументована діяльність сама по собі становить інтерес, навіть без такої атрибуції.

Після 2022 року маски стає дедалі менше
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну різко змінило характер діяльності Хейсканена.
Якщо раніше він міг позиціонувати себе як фінського журналіста з альтернативним поглядом на Росію, то після 2022 року він уже відкрито працює всередині російського інформаційного середовища.
Він їздить на окуповані території України, робить репортажі з Маріуполя та Авдіївки, з’являється у російських державних і прокремлівських медіа та поширює твердження про Україну і Захід, які збігаються з основними тезами російської воєнної пропаганди. Інститут масової інформації
Український Інститут масової інформації повідомляв, що Хейсканен неодноразово незаконно відвідував окуповані території України. Інститут масової інформації
«Фінський журналіст» у Суджі
У 2025 році Хейсканен зайшов до Суджі разом із російськими військами.
Після цього він поширив матеріали про нібито злочини українських військових проти цивільного населення.
Укринформ провів фактчек його тверджень і встановив, що представлений репортаж не містив достовірних доказів заявлених ним злочинів або тверджень про українських військових, які нібито переодягалися у цивільну чи російську військову форму. Укрінформ
Але для російського телеглядача важливою була не тільки сама історія.
Її розповідав «фінський журналіст».
Знову спрацьовувала та сама конструкція: російський наратив отримував нібито незалежне європейське підтвердження.
Крим і новий статус
У вересні 2026 року Хейсканен приїхав до окупованого Криму.
Причому тепер російські медіа вже не особливо приховують трансформацію його статусу. АиФ назвав його «финским и российским военкором».
Сам Хейсканен розповідав про підтримку російських військових, регулярні поїздки в зону бойових дій і позитивно оцінював зміни в Криму після російської анексії. Кримська правда
Таким чином, від колишнього образу незалежного іноземного журналіста залишається дедалі менше.
Тепер він легітимізує російські вибори
У вересні 2026 року Хейсканен отримав ще одну функцію.
Окупаційна «Таврия» використала його як іноземного журналіста, який оцінює російські вибори.
Хейсканен перебував у Криму, зустрічався з членами російської Общественной палаты, представниками ЛДПР, Віктором Бутом та іноземними спостерігачами з Аргентини, США та Іспанії. Таврія ТВ
Окремо він коментував голосування на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.
При цьому Хейсканен заявив, що метою Заходу було зірвати вибори, посіяти хаос та змусити росіян ненавидіти депутатів і уряд. Таврія ТВ
Саме цей епізод безпосередньо пов’язує його з окупованою Херсонщиною.
Навіщо Росії Кості Хейсканен
Функція Хейсканена в російській інформаційній системі простежується досить чітко навіть без припущень про спецслужби.
Для російської аудиторії він є «іноземцем, який зрозумів Росію».
Він потрібен не як звичайний кореспондент.
Його цінність полягає саме в походженні та біографії.
Коли російський телеведучий говорить, що Фінляндія страждає через розрив із Росією, це внутрішня російська пропаганда.
Коли те саме говорить «фінський журналіст», створюється ефект незалежного підтвердження.
Коли російський воєнкор звинувачує Україну у злочинах, його слова сприймаються як позиція сторони війни.
Коли це робить «фінський журналіст», російському глядачеві можна продати історію про європейця, який нібито особисто побачив «правду».
А коли російські вибори на окупованих територіях схвалює росіянин, це не додає їм міжнародної легітимності. Значно корисніше показати поруч людину з фінським ім’ям і представити її іноземним журналістом.
Саме тому перетворення Костянтина Лебедєва на Кості Хейсканена виявилося настільки вдалим для російської інформаційної системи.
Від Лебедєва до Хейсканена
У біографії цієї людини залишається багато питань.
Не все, що розповідають про Кості Хейсканена російські медіа, підтверджується незалежними джерелами. Водночас було б неправильно заперечувати його реальні фінські корені, життя у фінському середовищі та журналістську діяльність у 2000-х роках. Національна бібліотека Фінляндії це документально підтверджує. Kansalliskirjasto
Проте подальша еволюція виглядає значно показовіше.
Уродженець Ленінграда Костянтин Лебедєв стає Кості Хейсканеном. «Фінський журналіст» опиняється серед проросійських активістів. З’являються Россотрудничество та «Русский мир», проєкти пригожинської медіасистеми, поїздки на окуповані території, організація потрібних російському телебаченню фінських спікерів, російський воєнкорський статус, Маріуполь, Авдіївка, Суджа, Крим.
А у 2026 році цей шлях приводить його до ще однієї ролі: «фінський журналіст» допомагає російським медіа створювати видимість міжнародного визнання виборчих процесів, які Москва поширює на окуповані території України.
Чи стоїть за цією багаторічною кар’єрою російська спецслужба, відкриті джерела наразі не доводять.
Тетяна Томіліна: від директорки херсонського ліцею до голови окупаційної думи – досьє та відео

Ганна Прибережна
Відповідальна редакторка «Херсонського вісника»
Ганна Прибережна – редакційний псевдонім, який використовується з міркувань безпеки.
Відповідальна редакторка координує підготовку матеріалів, перевірку фактів, роботу з відкритими джерелами та редакційне опрацювання публікацій. Основні теми – події на Херсонщині, життя громад в умовах війни, російська окупація, діяльність окупаційних органів та документування колабораціонізму.
Справжнє ім’я, місце перебування та інші персональні відомості редакторки не публікуються через загрозу переслідування з боку російських окупаційних структур.
«Херсонський вісник» – незалежне українське онлайн-видання, яке фінансується коштом добровільних пожертв читачів. Пожертви не надають права впливати на зміст публікацій або редакційні рішення.
Для зв’язку з редакцією використовуйте офіційну електронну адресу та форму зворотного зв’язку на сайті.
