Хто загинув під час удару по базі російського СОБРХто загинув під час удару по базі російського СОБР

Статья опубликована 29 Серпня, 2026 главным редактором Редакція Херсонського вісника

Пономарьова Любов Едуардівна
Російською: Пономарева Любовь Эдуардовна
Рік народження: 1972
Дата загибелі: 23 серпня 2026 року
Місце походження: селище Опаріно Кіровської області РФ
Звання: підполковник поліції
Посада: оперуполномоченная по особо важным делам
Відомство: МВС РФ, згодом Росгвардія
Підрозділ: СОБР на окупованій території Херсонської області
Позивний: «Вятка», потребує додаткового підтвердження

Біографія Любові Пономарьової - підполковника поліції

Біографія Любові Пономарьової

Любов Пономарьова народилася 1972 року та походила із селища Опаріно Кіровської області Росії. Точну дату її народження у відкритих джерелах поки не встановлено.

На початку професійної діяльності Пономарьова працювала вчителькою. На початку 2000-х років вона перейшла на роботу до адміністрації Опарінського району, де займалася питаннями молодіжної політики. За повідомленнями місцевої адміністрації, Пономарьова організовувала молодіжні туристичні зльоти, ігри КВК, збори юнармійців та інші районні заходи.

Пізніше вона розпочала службу в російських правоохоронних органах. Пономарьова працювала у структурах МВС в Опаріно, Мурашах, Аксарці та Салехарді. Дослужилася до звання підполковника поліції та обіймала посаду оперуповноваженої з особливо важливих справ (рос. оперуполномоченная по особо важным делам).

У російських публікаціях її попередня служба описується загальними формулюваннями. Інформації про конкретні кримінальні справи або операції, до яких вона могла бути причетна, у відкритому доступі поки не виявлено.

Служба на окупованій Херсонщині

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Любов Пономарьова опинилася на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Російські районні видання спочатку повідомили лише про те, що останнім часом вона служила на Херсонщині. Конкретне відомство та підрозділ назвала її дочка Юлія Пономарьова. За її словами, Любов Пономарьова служила в Росгвардії у складі СОБР, спеціального загону швидкого реагування.

Любов Пономарьова загинула на окупованій території Херсонської області 23 серпня 2026 року.
Любов Пономарьова – підполковник поліції з донькою

Дочка загиблої розповіла журналістам, що Пономарьова пишалася прийняттям до СОБР і мала дуже мало вихідних. Це свідчить, що вона не була цивільною працівницею окупаційних органів, а проходила службу безпосередньо в російському силовому підрозділі.

У відкритих публікаціях Пономарьову пов’язують із позивним «Вятка». Такий позивний виглядає правдоподібним, оскільки вона походила з Кіровської області, історично пов’язаної з Вяткою. Водночас офіційні повідомлення Росгвардії, адміністрації Опарінського округу та родичів Пономарьової її позивного не називають.

Наразі також не встановлено, чи була Пономарьова штатною співробітницею створеного окупантами херсонського СОБР «Лидер», чи її прикомандирували до цього підрозділу з іншого регіонального управління Росгвардії.

Загибель Любові Пономарьової

Любов Пономарьова загинула на окупованій території Херсонської області 23 серпня 2026 року. Російські джерела не повідомили точне місце, обставини та причину її загибелі.

У ніч проти 24 серпня 2026 року Сили безпілотних систем Збройних сил України завдали удару по місцю дислокації російського СОБР у селі Стрілкове Генічеського району. Командувач СБС Роберт Бровді повідомив про ураження та знищення розташування російських спецпризначенців.

Час удару збігається з датою загибелі Пономарьової. Відомо також, що вона служила саме в СОБР на окупованій Херсонщині. Сукупність цих обставин дає підстави припускати, що Пономарьова могла загинути внаслідок удару по базі СОБР у Стрілковому.

Водночас прямого офіційного підтвердження її загибелі саме у Стрілковому поки немає. Російські повідомлення приховали не лише місце, а й конкретні обставини події.

Поховання

Прощання з Любов’ю Пономарьовою відбулося 27 серпня 2026 року в селищі Опаріно Кіровської області.

У похоронній процесії брали участь родичі, місцеві жителі, представники адміністрації та співробітники силових структур. Труну супроводжували люди у формі та службові автомобілі. Церемонія відбулася з військовими почестями та оркестром, який виконував жалобний марш.

На траурному мітингу виступила голова Опарінського муніципального округу Світлана Зайцева. Російська влада посмертно нагородила Пономарьову орденом Мужності.

У Пономарьової залишилися чоловік, діти та онуки. У російських публікаціях названа її дочка Юлія Пономарьова.

У відкритих джерелах поки відсутні відомості про точну дату народження Пономарьової, час її прибуття на окуповану Херсонщину, службові обов’язки в СОБР та можливу участь у переслідуванні жителів окупованої частини області.

Також потребують підтвердження позивний «Вятка», належність до СОБР «Лидер» і безпосередній зв’язок її загибелі з українським ударом по базі російських спецпризначенців у Стрілковому.

Матеріал буде доповнено після появи нових відомостей про службу та обставини загибелі Любові Пономарьової.

До речі – Тетяна Бусарова (председатель УИК №82): організаторка російських виборів в окупованому Генічеську

Адам Бойсуєв «Хома»: військового «Північ-Ахмат» підозрюють у зґвалтуванні неповнолітньої на окупованій Херсонщині

Від Редакція Херсонського вісника

Ганна Прибережна Відповідальна редакторка «Херсонського вісника» «Херсонський вісник» - незалежне українське онлайн-видання, яке фінансується коштом добровільних пожертв читачів. Пожертви не надають права впливати на зміст публікацій або редакційні рішення. Для зв’язку з редакцією використовуйте офіційну електронну адресу та форму зворотного зв’язку на сайті в розділі Контакти