Статья опубликована 16 июля, 2026 главным редактором Kherson-news
Відставка, яка вийшла за межі кадрового рішення
Кадрові зміни у військовому керівництві зазвичай залишаються предметом обговорення експертів та політиків. Проте відставка Михайла Федорова викликала значно ширший резонанс. У соціальних мережах почали активно обговорювати наслідки такого рішення, а в окремих містах відбулися акції на підтримку колишнього міністра оборони. На одній із них учасник тримав плакат із написом: «Залиште Федорова міністром оборони».
Причиною такої реакції може бути не стільки підтримка конкретної людини, скільки побоювання, що разом із кадровими змінами може змінитися і підхід до розвитку українського війська.
Саме тому дискусія дуже швидко перейшла від питання «хто має очолювати Міністерство оборони» до значно ширшої теми: якою має бути українська армія у війні XXI століття.
Дві концепції сучасної війни
Фактично сьогодні можна говорити про існування двох різних військових філософій.
Перша базується на класичній військовій школі, що сформувалася ще у XX столітті. В її основі лежить масове застосування артилерії, бронетехніки, великої кількості особового складу, поступове просування фронту та концентрація сил на окремих напрямках.
Друга концепція робить ставку на технологічну перевагу. Її основою стають безпілотники, роботизовані комплекси, автоматизовані системи управління, штучний інтелект, цифрові технології та швидке впровадження інновацій.
Саме з другим напрямом багато українців і пов’язували діяльність Михайла Федорова.
Давид не повинен ставати Голіафом
Україна об’єктивно поступається росії за чисельністю населення, мобілізаційним ресурсом, кількістю бронетехніки та артилерії.
Саме тому дедалі частіше лунає думка, що перемогти сильнішого противника, використовуючи його ж методи, практично неможливо.
Прихильники технологічного підходу проводять аналогію з біблійною історією Давида та Голіафа.
Давид не переміг велетня тому, що став сильнішим за нього фізично.
Він переміг тому, що відмовився воювати за правилами Голіафа.
Так само й Україна, на думку прихильників цієї концепції, має не копіювати радянську модель ведення війни, а створювати власну асиметричну модель, де головною зброєю стають технології.
Роботи повинні берегти життя людей
Однією з головних ідей технологічної концепції є максимально можливе заміщення людини машиною.
Якщо розвідку здатний провести дрон, ризикувати оператором немає сенсу.
Якщо боєприпаси може доставити автономна платформа, наражати на небезпеку водія не потрібно.
Якщо ціль можна знищити FPV-дроном, використання дорогої бронетехніки або штурмової групи далеко не завжди є виправданим.
Фактично йдеться про зміну самої логіки війни.
Людина більше не повинна бути головним витратним ресурсом.
Головним витратним ресурсом мають стати роботи, безпілотники та автономні системи.
Чому саме молодь підтримує таку модель
Для покоління, яке виросло разом із цифровими технологіями, програмуванням, робототехнікою та штучним інтелектом, подібний підхід виглядає природним.
Вони сприймають сучасну війну як боротьбу інженерів, операторів дронів, конструкторів та програмістів.
Саме тому для частини молоді Федоров став символом не стільки державного чиновника, скільки людини, яка просувала нову військову модель.
| Підхід | Основний акцент |
|---|---|
| Класична військова доктрина | Артилерія, танки, чисельність військ, поступове просування |
| Технологічна концепція | БПЛА, роботизовані комплекси, цифрові системи, штучний інтелект, асиметричні рішення |
Чи справді це конфлікт двох людей?
Найімовірніше, ні.
Зводити всю дискусію до протистояння окремих посадовців було б надто спрощено.
Насправді предметом обговорення стала різниця між двома підходами до розвитку армії.
Один робить ставку на модернізацію вже існуючої військової системи.
Інший пропонує поступово змінювати саму природу війни, передаючи дедалі більше функцій безпілотним і роботизованим системам.
Саме ця ідейна суперечність, а не лише кадрові перестановки, пояснює, чому тема відставки Федорова вийшла далеко за межі політичних новин.
Армія майбутнього
Світові війни вже неодноразово демонстрували, що перемогу визначає не лише кількість солдатів чи танків. Не меншу роль відіграє здатність швидко адаптуватися до нових технологій.
Поява FPV-дронів, морських безпілотників, автономних наземних платформ та систем штучного інтелекту вже сьогодні змінює правила ведення бойових дій.
Саме тому нинішня дискусія навколо відставки Михайла Федорова виходить за рамки оцінки окремого чиновника. Вона стосується вибору стратегічного напряму розвитку українського війська. Чи стане армія майбутнього армією, де головний тягар війни нестиме людина, чи армією, у якій найнебезпечніші завдання дедалі більше виконуватимуть роботи та безпілотні системи. Саме навколо цієї концептуальної різниці сьогодні й точиться значна частина суспільної дискусії.
Іван Христофорович Колдун